Кориця
42 аромати з цією нотою
Входить до акордів: Теплий пряний, М'який пряний, Коричний, Пряний східний
- Латинська назва
- Cinnamomum verum (цейлонська), Cinnamomum cassia (касія)
- Родина
- Лаврові (Lauraceae)
- Походження
- Шрі-Ланка, Мадагаскар; касія — Китай, Вʼєтнам, Індонезія
- Що використовують
- кора (і листя — для окремої олії)
- Сировина
- ефірна олія з кори, ефірна олія з листя, CO₂-екстракт
- Спосіб отримання
- парова дистиляція
- Ольфакторна група
- пряні (теплі прянощі)
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- коричний альдегід, евгенол
Кориця — це висушена внутрішня кора тропічного дерева з родини лаврових. Справжня цейлонська кориця — тонка, крихка, скручена в багатошарові «сигари», касія — товща, грубіша й гостріша на запах.
Як звучить: тепла, солодка, пекуча спеція, що одразу нагадує випічку, глінтвейн і зимові свята. Олія з кори — солодка й «кондитерська», олія з листя — сухіша, з гвоздичним відтінком.
Головна пахуча речовина кориці — коричний альдегід. Він може подразнювати шкіру, тому міжнародні правила безпеки парфумерії (IFRA) суворо обмежують його кількість — і в ароматах кориця завжди звучить як акцент, а не як основа.
З чим поєднується: з апельсином і гвоздикою — «різдвяні» композиції, з ваніллю, тонкою й ромом — теплі гурманські, з трояндою та удом — східні, з тютюном і шкірою — затишні вечірні, з кардамоном — «чай масала».
Цікаво знати: у давнину корицю цінували майже на вагу золота, а торговці навмисне розповідали страшні легенди про її походження — Геродот записав історію про величезних птахів, що вʼють гнізда з паличок кориці. Так приховували справжні джерела й тримали ціну.
Аромати з нотою «Кориця»
