- Походження
- акорд, створений парфумером (такого дерева в природі немає)
- Сировина
- Кашмеран, мускуси, деревні молекули, ваніль
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- деревно-мускусні
- Місце в піраміді
- база
- Синтетичні замінники
- Кашмеран, деревно-мускусні бази
«Кашемірове дерево» — поетична назва акорду, а не справжнє дерево: у природі такого не існує. Парфумери складають його з мʼякої молекули Кашмеран, мускусів і гладких деревних нот, щоб передати відчуття тепла й мʼякості, як від кашемірового светра.
Як звучить: пухнасто, тепло й «шкірно»: мʼяка деревина, мускус, ледь пряний і пудровий відтінок, легка солодкість. Кашемірове дерево звучить затишно, «огортаюче» й дуже близько до тіла.
Такі акорди називають «текстурними»: вони передають не стільки запах предмета, скільки відчуття дотику. Тому кашемірове дерево часто стоїть у базі ароматів, які хочуть зробити мʼякими, теплими й «дорогими» на шкірі.
З чим поєднується: з ваніллю й амброю — затишні теплі композиції, з мускусом — «друга шкіра», з трояндою — «троянда на вовні», з ірисом — пудрова мʼякість, із сандалом — кремова деревина.
Цікаво знати: поряд із «кашеміровим деревом» у пірамідах трапляються й інші вигадані «дерева» — «хмаринкове дерево» чи «оксамитове дерево»: так парфумери описують акорди з відчуттям текстури.
