- Латинська назва
- Daucus carota
- Родина
- Окружкові (Apiaceae)
- Походження
- Франція, Угорщина, Індія
- Що використовують
- насіння дикої моркви
- Сировина
- ефірна олія
- Спосіб отримання
- парова дистиляція насіння
- Ольфакторна група
- деревні, землисті
- Місце в піраміді
- серце та база
- Синтетичні замінники
- каротол, ірисові бази
Олію насіння моркви отримують не з городньої моркви, а з насіння дикої — рослини з білими мереживними парасольками, яка росте на луках і узбіччях. Для дистиляції збирають стигле насіння.
Як звучить: землисто, деревно й ледь пряно, з солодкуватим «кореневим» відтінком і характерною пудровістю, схожою на ірис. Насіння моркви звучить тепло, тихо й «природно».
Парфумери люблять насіння моркви як «помічника ірису»: воно має схожу землисто-пудрову сторону й допомагає зробити дорогий ірис глибшим і природнішим, не збільшуючи його кількості.
З чим поєднується: з ірисом — пудрово-землиста класика, з кедром і ветивером — сухі деревні композиції, з фіалкою — косметична пудра, з шкірою — мʼяка «замша», з ладаном — тихий смолистий акорд.
Цікаво знати: дику моркву в Англії поетично називають «мереживом королеви Анни» — за схожість її суцвіть на тонке мереживо.
