- Латинська назва
- Rubus fruticosus
- Родина
- Розові (Rosaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- з ягід парфумерну сировину не отримують
- Сировина
- ягідні акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- фруктові
- Місце в піраміді
- верх і серце
- Синтетичні замінники
- малиновий кетон, йонони, фруктові ефіри
Ожина — дика лісова ягода з колючих кущів, які ростуть по всій Європі вздовж доріг і узлісь. Її аромат у парфумах відтворюють акордом, бо з самих ягід стійкої сировини не отримують.
Як звучить: соковито, темно й кисло-солодко: стигла чорна ягода, варення, ледь лісовий і зелений відтінок листя. Ожина звучить глибше й «темніше» за малину, з легкою винною терпкістю.
Ожина дає аромату «дикої» природності: її часто поєднують із зеленню й деревиною, щоб передати відчуття прогулянки лісом наприкінці літа, а не солодкої цукерки.
З чим поєднується: з лавровим листом і зеленню — свіжі «лісові» композиції, з трояндою — темна ягідна троянда, з фіалкою — пудрово-ягідні, з пачулі — фруктовий шипр, з ваніллю — «ягідний пиріг».
Цікаво знати: за старою британською прикметою, ожину не можна збирати після Михайлового дня наприкінці вересня: за легендою, цього дня біс псує ягоди. Насправді до осені ягоди просто стають водянистими й втрачають смак.
