- Латинська назва
- Evernia prunastri (дубовий мох), Pseudevernia furfuracea (деревний мох)
- Родина
- Пармелієві (Parmeliaceae) — лишайники
- Походження
- Балкани, Марокко, Франція
- Що використовують
- лишайники з кори дубів і хвойних дерев
- Сировина
- абсолюти дубового й деревного моху; мохові акорди
- Спосіб отримання
- екстракція розчинниками
- Ольфакторна група
- шипрові (мохові)
- Місце в піраміді
- база
- Синтетичні замінники
- Евернил, Верамос, мохові бази
«Мох» у пірамідах ароматів — це зазвичай не справжній мох, а лишайники: дубовий мох із кори дубів і «деревний мох» із кори сосен та ялин, або акорд, який відтворює запах лісової підстилки.
Як звучить: волого, прохолодно, землисто — як ліс після дощу: кора, тінь, сирий ґрунт, ледь солонуватий і чорнильний відтінок. Деревний мох із хвойних — сухіший і димніший, дубовий — глибший, зі шкіряним відтінком.
Мох дає аромату «тінь» і глибину, на якій яскравіше звучать квіти й цитруси. Через природні алергени міжнародні правила IFRA обмежили натуральні мохи, тому сучасні аромати часто використовують очищені абсолюти й синтетичні мохові молекули.
З чим поєднується: з бергамотом і пачулі — класичні й сучасні шипри, з папороттю й лавандою — «фужерний» ліс, з ірисом — пудрова тінь, з ветивером і кедром — сухі лісові композиції, з трояндою — «троянда в саду після дощу».
Цікаво знати: лишайник — це союз гриба й водорості, які живуть разом як один організм: гриб дає форму й захист, а водорість — поживу з сонячного світла.
Аромати з нотою «Мох»
