Пошук
Ваніль
Ваніль
Латинська назва
Vanilla planifolia
Родина
Орхідні (Orchidaceae)
Походження
Мадагаскар, Реюньйон («бурбонська»), Мексика, Таїті, Уганда
Що використовують
ферментовані стручки (плоди) орхідеї
Сировина
абсолют, CO₂-екстракт, настоянка
Спосіб отримання
екстракція розчинниками або CO₂
Ольфакторна група
гурманські, амброві (східні)
Місце в піраміді
база
Синтетичні замінники
ванілін, етилванілін

Ваніль — це стручки ліани-орхідеї. Квітка живе лише один день, і поза Мексикою (де її запилюють місцеві бджоли) кожну квітку запилюють вручну — цей спосіб у 1841 році знайшов 12-річний Едмон Альбіус на острові Реюньйон. Зелені стручки самі не пахнуть: аромат зʼявляється після кількох місяців ферментації та сушіння.

Як звучить: тепла, солодка, вершкова, бальзамічна нота. Бурбонська ваніль з Мадагаскару — глибша, з димно-шкіряним відтінком; таїтянська (Vanilla tahitensis) — квіткова й фруктова. Ваніль додає композиції затишку й «огортання» та довго звучить у базі.

Наприкінці XIX століття хіміки синтезували ванілін — головну пахучу молекулу ванілі, а згодом етилванілін, ще сильніший. Саме вони зробили ваніль доступною й увійшли в легендарні аромати; натуральний абсолют сьогодні — одна з дорогих сировин.

З чим поєднується: з бобами тонка, геліотропом і бензоїном ваніль стає пудрово-мигдальною, з тютюном, ромом і шкірою — димною й дорослою, з трояндою та персиком — ніжно-квітковою, із сандалом і мускусом — мʼякою, «як тепла шкіра». У свіжих ароматах навіть краплина ванілі в базі робить звучання теплішим і дружнішим.

Цікаво знати: після шафрану ваніль — одна з найдорожчих прянощів у світі: на кілограм сушених стручків іде кілька сотень квітів, кожну з яких запилили вручну в єдиний день її цвітіння.

Аромати з нотою «Ваніль»

Показано 24 з 93