- Латинська назва
- Citrus junos
- Родина
- Рутові (Rutaceae)
- Походження
- Японія, Корея, Китай
- Що використовують
- шкірка плодів
- Сировина
- ефірна олія
- Спосіб отримання
- холодне віджимання або дистиляція шкірки
- Ольфакторна група
- цитрусові
- Місце в піраміді
- верхня нота
- Синтетичні замінники
- цитрусові бази з грейпфрутовими й мандариновими молекулами
Юдзу — невеликий жовтий цитрус із горбкуватою шкіркою, улюблений у японській кухні. Мʼякоті в ньому мало, і вона дуже кисла, зате шкірка надзвичайно ароматна — саме її використовують у парфумерії.
Як звучить: свіжо й складно: ніби суміш грейпфрута, мандарина й лайму з квітковим і ледь травʼянистим відтінком. Юдзу звучить витонченіше й «прохолодніше» за звичайні цитрусові, з «японською» стриманістю.
Олія юдзу дорога й виробляється в невеликих кількостях, тому в парфумах її часто підтримують цитрусовими базами. Юдзу став популярним у нішевій парфумерії як нота «азійської свіжості» й чистоти.
З чим поєднується: з зеленим чаєм — прозорі «японські» композиції, з імбиром і сичуаньським перцем — пряна свіжість, з квітами — легкі весняні, з кедром і хіноки — «дзен»-деревина, з мускусом — чисті «шкірні» аромати.
Цікаво знати: у Японії в день зимового сонцестояння є традиція приймати ванну з плодами юдзу — «юдзу-ю», щоб зігрітися й зустріти новий цикл року.
