- Латинська назва
- Origanum vulgare
- Родина
- Глухокропивові (Lamiaceae)
- Походження
- Туреччина, Греція, Іспанія
- Що використовують
- квітучі верхівки й листя
- Сировина
- ефірна олія
- Спосіб отримання
- парова дистиляція
- Ольфакторна група
- ароматичні (пряні трави)
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- карвакрол, тимол, травʼяні бази
Орегано (материнка) — багаторічна трава з дрібними бузково-рожевими квітками, що росте на сонячних камʼянистих схилах Середземноморʼя. Знайома кожному як приправа до піци, вона дає й ефірну олію для парфумерії.
Як звучить: тепло, пряно й травʼянисто: сухі листя на сонці, легка гострота, ледь камфорний і деревний відтінок. Орегано звучить «по-кухонному» апетитно, але в парфумі — сухо й благородно.
Головна речовина олії орегано — карвакрол, близький родич тимолу з чебрецю. Ці «теплі» травʼяні молекули сильні, тож у парфумах орегано використовують дуже обережно, лише як акцент.
З чим поєднується: з чебрецем і розмарином — середземноморські трави, з базиліком і томатним листом — «зелений сад», з лимоном — свіжа пряність, з ветивером і кедром — сухі чоловічі аромати, з інжиром — теплі літні композиції.
Цікаво знати: назва «орегано» походить від грецьких слів «oros» (гора) і «ganos» (радість) — «радість гір».
