- Латинська назва
- Hedera helix
- Родина
- Аралієві (Araliaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- листя (як орієнтир аромату)
- Сировина
- зелені акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- зелені
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- цис-3-гексенол, листяні альдегіди, зелені бази
Плющ — вічнозелена витка рослина з глянцевим лопатевим листям, що вкриває стіни старих будинків і стовбури дерев. Натуральної сировини з плюща не отримують, тож його аромат парфумери відтворюють зеленим акордом.
Як звучить: свіжо, прохолодно й ледь гірко: соковите зелене листя, тіниста вологість, легкий землистий і мінеральний відтінок старого каменю. Плющ звучить стримано, елегантно й трохи «англійською».
Головну роль у «листяному» запаху відіграє цис-3-гексенол — молекула запаху щойно зрізаної трави й зламаного листка. Парфумери поєднують її з мʼякшими нотами, щоб передати саме густу тінисту зелень плюща.
З чим поєднується: з фіалковим листям і гальбанумом — інтенсивні зелені композиції, з трояндою — «троянда в саду», з мохом і ветивером — тінисті лісові аромати, з цитрусами — свіжі денні аромати, з мускусом — чиста прохолодна зелень.
Цікаво знати: у Стародавній Греції плющ був рослиною Діоніса, бога вина: вінки з плюща носили на святах на його честь.
