- Латинська назва
- Viola odorata
- Родина
- Фіалкові (Violaceae)
- Походження
- Франція, Єгипет
- Що використовують
- листя
- Сировина
- абсолют фіалкового листя
- Спосіб отримання
- екстракція розчинниками
- Ольфакторна група
- зелені
- Місце в піраміді
- верх і серце
- Синтетичні замінники
- 2,6-нонадієналь («альдегід фіалкового листя»), метилгептинкарбонат
Листя фіалки — окрема нота, зовсім не схожа на солодку пудрову квітку. Його збирають і екстрагують, отримуючи густий темно-зелений абсолют з дуже сильним запахом.
Як звучить: зелено, водянисто й прохолодно: свіжоскошена трава, огірок, мокра земля, ледь металевий і «чорнильний» відтінок. Листя фіалки звучить сучасно, стримано й елегантно.
Головну «огіркову» свіжість дає молекула 2,6-нонадієналь, яку часто називають «альдегідом фіалкового листя». Нота стала знаменитою в кінці 1980-х, коли зʼявився чоловічий аромат, де листя фіалки звучало на повну, — і відтоді вона повторюється в багатьох свіжих композиціях.
З чим поєднується: з ірисом — холодна зелена пудра, з цитрусами й мʼятою — свіжі чоловічі аромати, з шкірою й ветивером — елегантна «зелена шкіра», з трояндою — свіжа садова троянда, з огірком і дощовими нотами — «водяні» композиції.
Цікаво знати: абсолют фіалкового листя такий потужний, що парфумери використовують його краплями: у чистому вигляді він пахне різко й майже «рибно-морськи», а в розведенні — свіжою зеленню.
Аромати з нотою «Листя фіалки»
