- Походження
- акорд, створений парфумером
- Сировина
- «водяні» й озонові молекули
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- свіжі (водні)
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- Калон (сліди), Геліонал, водянисті альдегіди
Водянисті ноти — абстрактний акорд, що передає відчуття чистої прісної води: джерела, краплі роси, води з тонким скляним холодком. На відміну від морських нот, тут немає солі й водоростей — лише прозорість і прохолода.
Як звучить: свіжо, прозоро й прохолодно: чиста вода, легкий огірковий і квітковий відтінок, ледь мінеральна нотка. Водянисті ноти звучать спокійно, мінімалістично й «по-ранковому».
Вода сама не має запаху, тож парфумер створює лише враження вологи й прохолоди за допомогою особливих «водяних» молекул. Вони додають композиції повітряності, роблячи будь-які ноти легшими й прозорішими.
З чим поєднується: з лотосом і водяною лілією — прозорі квіткові аромати, з огірком і зеленим чаєм — свіжі «спа»-композиції, з цитрусами — літня бадьорість, з озоновими нотами — «повітря після дощу», з мускусом — «чиста шкіра».
Цікаво знати: мода на «водні» аромати почалася наприкінці 1980-х, коли парфумери отримали нові синтетичні молекули, здатні передати саме відчуття води.
