- Латинська назва
- Lathyrus odoratus
- Родина
- Бобові (Fabaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- квіти (як орієнтир аромату)
- Сировина
- квіткові акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- квіткові
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- квіткові бази, ліналоол, бензилацетат
Запашний горошок — витка садова рослина з метеликоподібними квітками ніжних рожевих, бузкових і білих відтінків. Його квіти пахнуть сильно й солодко, але сировини з них не отримують, тож аромат відтворюють акордом.
Як звучить: ніжно, солодко й свіжо: квіткова солодкість, легкий медовий і фруктовий відтінок, ледь зелена свіжість стебел. Запашний горошок звучить романтично, грайливо й по-весняному легко.
Аромат запашного горошку нагадує одночасно гіацинт, троянду й апельсиновий цвіт, тому парфумер складає його з кількох квіткових молекул. Різні сорти пахнуть по-різному, і найдушистіші — старовинні.
З чим поєднується: з трояндою й півонією — ніжні весняні букети, з гіацинтом — свіжа квіткова зелень, з малиною й лічі — фруктово-квіткові аромати, з конвалією — прозорі квіти, з мускусом — ніжна «шкірна» база.
Цікаво знати: запашний горошок був улюбленою квіткою Едвардіанської Англії — його вирощували на виставки, а сорти виводили сотнями.
