- Походження
- природна молекула (є в олії троянди й герані); у парфумах — синтез
- Сировина
- оксид троянди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- квіткові (трояндові), зелені
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- гераніол, цитронелол, олія герані
Оксид троянди — природна молекула, яка в невеликих кількостях міститься в олії троянди й герані, а також у лічі та деяких винах. У парфумерії її отримують синтетично й використовують як яскравий «трояндовий» акцент.
Як звучить: свіжо, зелено й трохи металево: трояндові пелюстки, листя герані, ледь фруктовий відтінок лічі. Оксид троянди звучить гостріше й «зеленіше» за саму троянду — як щойно зрізаний стебель із квіткою.
Ця молекула дуже сильна: навіть мізерна кількість робить трояндову композицію реалістичнішою й «живішою». Разом із цитронелолом і гераніолом вона дає олії герані схожість із трояндою, тому гераньова олія так часто звучить поруч із трояндовими акордами.
З чим поєднується: з трояндою — свіжа «садова» троянда, з геранню — зелена трояндова композиція, з лічі — «рожеві» фруктові аромати, з перцем — гостра сучасна троянда, з мускусом — прозорі квіткові аромати.
Цікаво знати: оксид троянди відповідає за характерний «трояндово-лічі» аромат вина гевюрцтрамінер — тому сомельє часто описують його словами «троянда й лічі».
