- Латинська назва
- Prunus domestica
- Родина
- Розові (Rosaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- з плодів парфумерну сировину не отримують
- Сировина
- фруктові акорди (лактони, «сливові» молекули)
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- фруктові
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- лактони, Прунол, сливові бази
Слива, як і більшість фруктів, не дає парфумерної сировини, тому її аромат відтворюють акордом. Залежно від складу «слива» в парфумах буває свіжою й соковитою або темною, «чорносливовою» й майже лікерною.
Як звучить: соковито, густо й темно-фруктово: стигла слива, сливове варення, чорнослив, ледь винний і мигдальний відтінок. Слива звучить глибше й «доросліше», ніж персик чи груша.
Темна слива часто додає аромату «оксамиту» й таємничості: її люблять у вечірніх квіткових і шипрових композиціях, де вона поєднується з трояндою, пачулі та прянощами.
З чим поєднується: з трояндою — темна фруктова троянда, з пачулі — фруктовий шипр, з корицею й гвоздикою — пряні зимові композиції, з удом — східна «сливова» розкіш, з ваніллю — «сливовий десерт».
Цікаво знати: у Японії та Китаї цвітіння сливи — один із перших знаків кінця зими, і квітку сливи шанують як символ стійкості.
