- Латинська назва
- Prunus mume, Prunus domestica
- Родина
- Розові (Rosaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- квіти (як орієнтир аромату)
- Сировина
- ніжні квіткові акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- квіткові
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- квіткові бази, бензальдегід (сліди)
Цвіт сливи — ніжні білі й рожеві квіти, що зʼявляються на гілках ще до листя, наприкінці зими чи ранньою весною. В Азії цвіт сливи «мей» — символ стійкості, адже він розпускається, коли довкола ще холод і сніг.
Як звучить: ніжно, свіжо й ледь солодко: прохолодні пелюстки, легкий мигдальний і медовий відтінок, весняна прозорість. Цвіт сливи звучить тонше й «холодніше» за цвіт вишні, з тихою витонченістю.
Китайський і японський цвіт сливи пахне помітно сильніше за сакуру — тонким солодкуватим ароматом, який відчувається навіть на морозі. Парфумери передають його легкими квітковими нотами з ледь «кісточковим» відтінком.
З чим поєднується: з цвітом вишні й білим чаєм — японський мінімалізм, з трояндою й півонією — ніжні весняні букети, з мигдалем — пудрова солодкість, з сливою — «від цвіту до плоду», з мускусом — прозора ніжна база.
Цікаво знати: у Китаї цвіт сливи — одна з «трьох друзів зими» разом із сосною й бамбуком: усі троє не здаються холоду й символізують стійкість духу.
