- Походження
- акорд, створений парфумером
- Сировина
- «повітряні» та «водяні» молекули
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- свіжі (озонові)
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- Геліонал, альдегіди, Калон (сліди)
Озонові ноти — акорд, що передає запах свіжого повітря: після грози, біля водоспаду чи високо в горах. Це повністю «синтетична» нота: такого запаху не можна отримати з рослини, його складають із сучасних молекул.
Як звучить: свіжо, прохолодно й прозоро: вологе повітря, легкий металевий холодок, ледь водянистий і квітковий відтінок. Озонові ноти звучать чисто, «просторо» й дуже сучасно.
Справжній озон — газ із різким запахом, який зʼявляється в повітрі після блискавки. Парфумери не використовують його, а лише імітують враження свіжості, підбираючи «повітряні» молекули з водяними й квітковими гранями.
З чим поєднується: з морськими нотами — свіжі «водні» аромати, з цитрусами — бадьора літня свіжість, з лотосом і конвалією — прозорі квіткові композиції, з мускусом — «чиста білизна на вітрі», з кедром — свіжа деревна база.
Цікаво знати: мода на «озонові» й «водні» аромати вибухнула в 1990-х — тоді чистота й свіжість повітря стали головним настроєм парфумерії цілого десятиліття.
