- Латинська назва
- Lilium candidum, Lilium spp.
- Родина
- Лілійні (Liliaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- квіти (як орієнтир аромату)
- Сировина
- квіткові акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- квіткові (білоквіткові)
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- ліналоол, метилбензоат, евгенол, квіткові бази
Лілія — велика ефектна квітка з воскоподібними пелюстками й довгими тичинками. Біла лілія з давніх часів символізує чистоту, а її аромат такий сильний, що наповнює всю кімнату. Натуральної сировини з лілії майже не отримують, тож парфумери відтворюють її акордом.
Як звучить: пишно, солодко й ледь пряно: білі квіти, мед, легкий гвоздиковий відтінок і свіжа зелень стебла. Лілія звучить урочисто, яскраво й водночас чисто — як букет у світлій кімнаті.
У запаху лілії поєднуються свіжі й теплі грані: легкість білих квітів і пряність евгенолу — тієї самої молекули, що пахне гвоздикою. Саме ця пряна нотка відрізняє лілію від ніжних конвалії чи жасмину.
З чим поєднується: з туберозою й жасмином — пишні білоквіткові букети, з трояндою — класичні квіткові композиції, з зеленими нотами — свіжа лілія, з гвоздикою й перцем — пряні квіти, з мускусом і сандалом — мʼяка урочиста база.
Цікаво знати: пилок тичинок лілії залишає на одязі й скатертині стійкі оранжеві плями, тому флористи часто обережно видаляють тичинки з розкритих квіток.
