- Латинська назва
- Psidium guajava
- Родина
- Миртові (Myrtaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- з плодів сировину не отримують
- Сировина
- тропічні фруктові акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- фруктові (тропічні)
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- фруктові ефіри, «тропічні» молекули
Гуава — тропічний фрукт із Центральної й Південної Америки з зеленою шкіркою й рожевою або білою мʼякоттю з дрібним насінням. Її аромат такий сильний, що стигла гуава наповнює запахом усю кімнату; у парфумах його відтворюють акордом.
Як звучить: соковито, солодко й ледь мускусно: тропічна мʼякоть, відтінки груші, полуниці й ананаса, легка зелена нотка шкірки. Гуава звучить яскраво, «екзотично» й дуже апетитно.
Гуава — родичка мирту, гвоздикового дерева й евкаліпта. Тому в її аромат вплітається ледь пряна, «зелена» грань, яка робить фруктову солодкість цікавішою й природнішою.
З чим поєднується: з маракуєю й манго — тропічні композиції, з трояндою й піоном — соковиті квіткові аромати, з рожевим перцем — пікантна свіжість, з кокосом — «пляжний» настрій, з мускусом — легкі літні аромати.
Цікаво знати: гуава — один із найбагатших на вітамін C фруктів: у ній його в кілька разів більше, ніж в апельсині.
