- Латинська назва
- Piper nigrum
- Родина
- Перцеві (Piperaceae)
- Походження
- Індія, Вʼєтнам, Мадагаскар
- Що використовують
- незрілі зелені плоди
- Сировина
- ефірна олія, CO2-екстракт зеленого перцю
- Спосіб отримання
- дистиляція, CO2-екстракція
- Ольфакторна група
- пряні (свіжі)
- Місце в піраміді
- верхня нота
- Синтетичні замінники
- пінени, лимонен, перцеві бази
Зелений перець — це ті самі плоди перцевої ліани, що й чорний перець, але зібрані незрілими й не висушені на сонці, а збережені зеленими. Через це вони звучать зовсім інакше — свіжо й «живо».
Як звучить: свіжо, зелено й пряно: соковиті перцеві горошини, легка цитрусова й травʼяниста нотка, мʼяка гострота без сухого жару. Зелений перець звучить бадьоріше й легше за чорний.
Чорний перець отримує свій сухий, ледь димний характер під час висихання й потемніння шкірки. Зелений цього етапу не проходить, тому зберігає свіжі «зелені» й цитрусові молекули, які додають композиції іскри.
З чим поєднується: з лаймом і грейпфрутом — свіжі пряні вступи, з базиліком і мʼятою — травʼяна бадьорість, з імбиром — енергійна пряність, з ветивером — свіжа чоловіча база, з мускусом — сучасні чисті композиції.
Цікаво знати: зелений перець часто продають консервованим у розсолі — так він зберігає свіжий колір і соковитість, а у французькій кухні з ним готують соус до стейка.
