- Латинська назва
- Citrus × clementina
- Родина
- Рутові (Rutaceae)
- Походження
- Іспанія, Марокко, Корсика
- Що використовують
- шкірка плодів
- Сировина
- ефірна олія, цитрусові акорди
- Спосіб отримання
- холодне віджимання шкірки
- Ольфакторна група
- цитрусові
- Місце в піраміді
- верхня нота
- Синтетичні замінники
- лимонен, альдегіди, апельсинові й мандаринові бази
Клементин — гібрид мандарина й апельсина: невеликий, солодкий, майже без кісточок плід із тонкою блискучою шкіркою. Його вирощують у Середземноморʼї — в Іспанії, Марокко й на Корсиці.
Як звучить: солодко, соковито й радісно: свіжовичавлений сік, мʼяка цедра, легкий квітковий відтінок. Клементин звучить солодше за танжерин і «кругліше» за апельсин, наче цукерка з цитрусовим смаком.
Клементин поєднує в собі риси обох «батьків»: від апельсина — соковиту яскравість, від мандарина — мʼяку солодкість і ніжність. Тому у вступі аромату він звучить дружньо, тепло й зовсім не різко.
З чим поєднується: з квітами апельсина й нероли — сонячні квіткові композиції, з ваніллю й карамеллю — гурманські аромати, з грейпфрутом — бадьора свіжість, з мускусом — чисті «шкірні» аромати, з чаєм — затишні денні композиції.
Цікаво знати: клементин назвали на честь брата Клемана — ченця, який наприкінці XIX століття вивів цей сорт у саду сирітського притулку в Алжирі.
