- Латинська назва
- Apium graveolens
- Родина
- Окружкові (Apiaceae)
- Походження
- Індія, Франція
- Що використовують
- насіння
- Сировина
- ефірна олія насіння селери
- Спосіб отримання
- парова дистиляція насіння
- Ольфакторна група
- пряні, зелені
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- фталіди, лимонен
Насіння селери — дрібні коричневі насінини, з яких отримують сильну ароматну олію. Знайомий кожному запах свіжої селери в насінні звучить ще концентрованіше й тепліше.
Як звучить: пряно, зелено й тепло: «овочева» свіжість селери, легкий землистий і травʼянистий відтінок, ледь цитрусова й мускусна нотка. Насіння селери звучить незвично, «смачно» й дуже природно.
Характерний запах селери дають фталіди — сильні молекули, які в малих дозах додають композиціям природної «зеленої» глибини й навіть легкої мускусності. Тому парфумери використовують селеру краплями, як акцент.
З чим поєднується: з листям томата й базиліком — «зелений город», з ірисом і морквою — землисто-пудрові композиції, з цитрусами — свіжий пряний вступ, з ветивером і пачулі — земляна база, з мускусом — несподівана природна теплота.
Цікаво знати: у Стародавніх Греції й Римі вінками з селери нагороджували переможців атлетичних ігор — ще до того, як головним символом перемоги став лавр.
