- Латинська назва
- Callitropsis nootkatensis (Cupressus nootkatensis)
- Родина
- Кипарисові (Cupressaceae)
- Походження
- тихоокеанське узбережжя Північної Америки (Аляска, Британська Колумбія)
- Що використовують
- деревина
- Сировина
- ефірна олія (рідко), деревні акорди
- Спосіб отримання
- парова дистиляція деревини
- Ольфакторна група
- деревні
- Місце в піраміді
- серце та база
- Синтетичні замінники
- нооткатон, кедрові й кипарисові молекули
«Кедр з Аляски» — насправді не кедр, а нутканський кипарис, повільно зростаюче дерево з холодних туманних лісів тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Його світло-жовта деревина щільна, ароматна й дуже довговічна.
Як звучить: сухо, свіжо й ледь пряно: світла деревина, прохолода хвойного лісу, легкий цитрусово-грейпфрутовий і смолистий відтінок. «Кедр з Аляски» звучить чистіше й прохолодніше за атласький, без його медової теплоти.
З деревини цього дерева вперше виділили нооткатон — молекулу, яка пахне грейпфрутом і названа на честь нутканського кипариса. Тому в його деревному ароматі є несподівана цитрусова свіжість.
З чим поєднується: з грейпфрутом і бергамотом — свіжі деревні аромати, з ялицею й кипарисом — «північний ліс», з ветивером — суха чоловіча база, з морськими нотами — прохолодне узбережжя, з мускусом — чиста світла деревина.
Цікаво знати: корінні народи тихоокеанського узбережжя вирізали з цієї деревини каное, тотемні стовпи й весла — вона майже не гниє у вологому кліматі.
