- Латинська назва
- Carum carvi
- Родина
- Окружкові (Apiaceae)
- Походження
- Нідерланди, Фінляндія, Єгипет
- Що використовують
- насіння (плоди)
- Сировина
- ефірна олія
- Спосіб отримання
- парова дистиляція подрібненого насіння
- Ольфакторна група
- пряні (свіжі прянощі)
- Місце в піраміді
- верхня нота
- Синтетичні замінники
- D-карвон, лімонен
Кмин звичайний — дворічна рослина з родини окружкових, а його вигнуте ребристе насіння знайоме кожному з житнього хліба, квашеної капусти й сирів. Для парфумерії дистилюють саме насіння.
Як звучить: свіжо-пряно, «хлібно» й ледь анісово, з теплим травʼяним відтінком. Кмин світліший і чистіший за кумин: у ньому немає «тілесної» нотки, зате є бадьорість і апетитна свіжість.
Головна пахуча молекула кмину — карвон. При цьому його «дзеркальний близнюк» (молекула з тими самими атомами, але в дзеркальному розташуванні) пахне вже не кмином, а мʼятою колосовою. Це один із найвідоміших прикладів того, як форма молекули змінює запах.
З чим поєднується: з цитрусами — свіжий пряний старт, з лавандою й шавлією — травʼяні композиції, з шкірою — сухі чоловічі аромати, з ірисом — пудрово-пряні, з ладаном — смолиста пряність.
Цікаво знати: кмин — одна з найдавніших прянощів Європи: його насіння знаходили в залишках стоянок камʼяної доби.
Аромати з нотою «Кмин»
