- Походження
- акорд, створений парфумером
- Сировина
- карамельні, мелясові й ванільні ноти
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- гурманські
- Місце в піраміді
- серце та база
- Синтетичні замінники
- фуранеол, мальтол, ванілін
Коричневий цукор — цукор із тростини, у якому залишилася частина патоки (меляси). Саме патока дає йому коричневий колір, вологість і характерний смак, а в парфумах — окрему ноту, теплішу й «глибшу», ніж у білого цукру.
Як звучить: тепло, густо й карамельно: темна патока, ледь підпалена карамель, легкий ромовий і пряний відтінок. Коричневий цукор звучить затишніше й «доросліше» за білий — не просто солодко, а як печена карамель.
Білий цукор у парфумах — це чиста легка солодкість, а коричневий — солодкість зі смаком: у ньому є відтінки рому, лакриці й сухофруктів. Тому він так добре поєднується з темними гурманськими й амбровими нотами.
З чим поєднується: з ромом і ваніллю — «ромова карамель», з корицею й імбиром — пряні зимові десерти, з кавою — «кава з цукром», з тютюном — теплий солодкий тютюн, з бензоїном і амброю — густі амброві композиції.
Цікаво знати: ром виготовляють саме з тростинної патоки — того самого «коричневого» компонента, що дає колір і смак коричневому цукру.
