- Латинська назва
- Spartium junceum
- Родина
- Бобові (Fabaceae)
- Походження
- Середземноморʼя (Італія, Франція, Іспанія)
- Що використовують
- квіти
- Сировина
- абсолют дроку
- Спосіб отримання
- екстракція розчинниками
- Ольфакторна група
- квіткові (медові), зелені
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- медові й сінні бази, квіткові молекули
Дрок (іспанський дрок) — чагарник Середземноморʼя з тонкими зеленими стеблами, які навесні вкриваються яскраво-жовтими квітками, схожими на квіти гороху. З квітів отримують рідкісний і дорогий абсолют.
Як звучить: тепло, медово й травʼянисто: сонячні жовті квіти, віск, легкий сінний і зелений відтінок. Дрок звучить щедро, «по-провансальськи» й трохи дико, як квітучі пагорби під сонцем.
Абсолют дроку має густий медово-сінний аромат з ледь тваринною теплотою, тому парфумери використовують його як природний «підсилювач» квіткових композицій. Він робить їх теплішими й багатшими.
З чим поєднується: з мімозою й медом — сонячні жовті квіткові аромати, з безсмертником — тепла травʼяна медовість, з жасмином — пишні квіткові композиції, з сіном — літні луки, з мускусом і деревиною — тепла природна база.
Цікаво знати: англійська назва дроку — «broom» (мітла): з його гнучких стебел колись вʼязали віники, а з волокон навіть ткали грубу тканину.
