- Походження
- акорд, створений парфумером
- Сировина
- бензоїн, толуанський і перуанський бальзами, ванілін
- Спосіб отримання
- екстракція; синтез
- Ольфакторна група
- бальзамічні, амброві
- Місце в піраміді
- база
- Синтетичні замінники
- бензилбензоат, бензилцинамат, ванілін
Бальзамічні ноти — загальна назва теплих, солодкуватих смолистих нот: бензоїну, толуанського й перуанського бальзамів, стираксу. Коли в піраміді пишуть саме так, парфумер описує не одну смолу, а характер бази.
Як звучить: тепло, солодко й обволікаюче: ваніль, кориця, мед, легка смолистість і ледь пудровий відтінок. Бальзамічні ноти звучать мʼяко, затишно й «по-східному» благородно.
Бальзами відрізняються від «сухих» смол на кшталт ладану солодкістю: у них багато ванільних і коричних молекул. Тому бальзамічна база робить аромат теплішим, «круглішим» і дуже стійким.
З чим поєднується: з ваніллю й тонкою — густі амброві композиції, з ладаном і миррою — смолисті «храмові» аромати, з трояндою — тепла бальзамічна квітка, з тютюном — вечірні композиції, з деревиною — тепла смолиста база.
Цікаво знати: слово «бальзам» походить від давньоєврейського «бесем» — так називали ароматні смоли й прянощі, які використовували в ліках і пахощах.
