Пошук
Амбра (сіра)
Латинська назва
утворюється в організмі кашалота (Physeter macrocephalus)
Походження
знахідки на узбережжях океанів; у сучасних ароматах — переважно синтетичні аналоги
Сировина
настоянка натуральної амбри (рідко); амброві молекули
Спосіб отримання
настоювання в спирті; синтез
Ольфакторна група
амброві, морські
Місце в піраміді
база
Синтетичні замінники
Амброксан, Амброкс, Цеталокс, Амброценід

Сіра амбра — одна з найзагадковіших речовин парфумерії. Вона утворюється в травному тракті кашалотів, а потім роками дрейфує океаном. Сонце, сіль і вода повільно перетворюють її на легкі сіро-білі шматки, які іноді знаходять на узбережжях.

Як звучить: свіжа амбра пахне неприємно, але витримана — дивовижно: солонувато-морський, теплий, «шкірний» запах з відтінками тютюну, деревини й ледь солодкого мускусу. Вона майже не відчувається окремо, зате робить аромат обʼємним, сяйливим і надзвичайно стійким.

Натуральна амбра дуже рідкісна й дорога, а в багатьох країнах торгівлю нею обмежено. Тому в сучасних ароматах її майже завжди замінюють синтетичними молекулами — Амброксаном, Цеталоксом та іншими, які отримують, зокрема, з рослинної сировини.

З чим поєднується: з морськими нотами й сіллю — «аромат моря на шкірі», з деревинами та ветивером — сучасні деревно-амброві композиції, з трояндою та удом — східна розкіш, з мускусом — мʼяка «друга шкіра».

Цікаво знати: не плутайте сіру амбру з «амброю (бурштином)»: другу складають з рослинних смол і бальзамів, і вона пахне медово-солодко, а сіра — солоно й тваринно.

Аромати з нотою «Амбра (сіра)»

Показано 24 з 31