- Латинська назва
- Aloe vera (Aloe barbadensis)
- Родина
- Асфоделові (Asphodelaceae)
- Походження
- аромат створюють у лабораторії
- Що використовують
- мʼясисте листя (як орієнтир аромату)
- Сировина
- зелені й водянисті акорди
- Спосіб отримання
- синтез
- Ольфакторна група
- зелені, свіжі
- Місце в піраміді
- верхня нота та серце
- Синтетичні замінники
- водянисті молекули, цис-3-гексенол, огіркові ноти
Алое вера — сукулент із товстим мʼясистим листям, наповненим прозорим прохолодним гелем. Гель майже не пахне, тож у парфумах алое — це акорд, що передає відчуття свіжості, вологи й чистоти.
Як звучить: свіжо, водянисто й ледь зелено: прохолодний гель, соковите листя, легкий огірковий і травʼянистий відтінок. Алое звучить мʼяко, «заспокійливо» й дуже чисто, як догляд за шкірою після сонця.
Оскільки справжнє алое пахне ледь-ледь, парфумер складає його образ із «водяних» і зелених молекул. Тому ця нота частіше передає не запах рослини, а відчуття прохолоди й зволоження.
З чим поєднується: з огірком і зеленим чаєм — свіжі «спа»-аромати, з лотосом і водяною лілією — прозорі водні композиції, з цитрусами — бадьора свіжість, з білими квітами — ніжні чисті аромати, з мускусом — «чиста шкіра».
Цікаво знати: алое використовують для догляду за шкірою вже тисячі років: його зображували ще на стінах давньоєгипетських храмів і називали «рослиною безсмертя».
