- Латинська назва
- Perilla frutescens
- Родина
- Глухокропивові (Lamiaceae)
- Походження
- Японія, Корея, Китай
- Що використовують
- листя
- Сировина
- ефірна олія перили (рідко), травʼяні акорди
- Спосіб отримання
- парова дистиляція; акорд — синтез
- Ольфакторна група
- ароматичні, зелені
- Місце в піраміді
- верхня нота
- Синтетичні замінники
- травʼяні бази, мʼятні й анісові молекули
Шисо (перила) — трава з родини глухокропивових (губоцвітих) із зубчастим зеленим або фіолетовим листям. У Японії її подають до суші й сашимі, а в парфумерії шисо — модна нота, що передає свіжу азійську зелень.
Як звучить: свіжо, пряно й незвично: зелене листя, відтінки мʼяти, базиліку й кмину, ледь цитрусова й анісова нотка. Шисо звучить яскраво, «гостро» й дуже сучасно.
Аромат шисо поєднує риси кількох відомих трав одночасно, тому його важко сплутати з чимось іншим. Головна речовина листя — периллальдегід, який дає їм гостру «мʼятно-цитрусову» свіжість.
З чим поєднується: з юдзу й лаймом — японська свіжість, з зеленим чаєм — азійський мінімалізм, з імбиром — пряна бадьорість, з базиліком і мʼятою — травʼяні композиції, з кедром і мускусом — чисті сучасні аромати.
Цікаво знати: червоні листки шисо в Японії використовують для фарбування маринованих слив умебосі — саме вони дають їм яскраво-рожевий колір.
