- Латинська назва
- Camellia sinensis
- Родина
- Чайні (Theaceae)
- Походження
- Китай, Японія; у парфумах — переважно акорд
- Що використовують
- листя
- Сировина
- абсолют чаю (рідко), «чайні» акорди
- Спосіб отримання
- екстракція; акорд — синтез
- Ольфакторна група
- свіжі, зелені
- Місце в піраміді
- серце
- Синтетичні замінники
- Гедіон, ліналоол, цис-жасмон, «чайні» бази
Зелений чай — листя чайного куща, яке не ферментують, а швидко висушують або обробляють парою, щоб зберегти свіжість. У парфумерії натуральний абсолют чаю рідкісний, тому «зелений чай» найчастіше створюють акордом.
Як звучить: свіжо, прозоро й заспокійливо: зелене листя, ледь гіркуватий настій, легкий жасмин і цитрусова свіжість. Зелений чай звучить чисто, мінімалістично й «повітряно».
Мода на «чайні» аромати почалася на початку 1990-х, коли зʼявився знаменитий аромат зі «зеленим чаєм» — і відтоді ця нота стала символом свіжості, спокою й «дзен»-настрою в парфумерії.
З чим поєднується: з бергамотом і лимоном — свіжі «чайні» композиції, з жасмином — «жасминовий чай», з юдзу й імбиром — азійська свіжість, з мускусом — чисті прозорі аромати, з мʼятою — «марокканський чай».
Цікаво знати: зелений, чорний і білий чай — це листя однієї й тієї самої рослини; різниця лише в тому, як листя обробляють після збору.
