- Латинська назва
- Glycyrrhiza glabra
- Родина
- Бобові (Fabaceae)
- Походження
- Середземноморʼя, Близький Схід, Центральна Азія
- Що використовують
- корінь
- Сировина
- екстракт кореня, акорди
- Спосіб отримання
- екстракція, синтез
- Ольфакторна група
- гурманські, пряні
- Місце в піраміді
- серце та база
- Синтетичні замінники
- анетол (аніс), анісові й фенхелеві акорди
Солодка (лакриця) — багаторічна рослина з родини бобових, чий корінь здавна використовують у кондитерських виробах і народній медицині. У парфумерії лакриця — темна, солодка й злегка анісова нота.
Як звучить: солодко, темно й ледь анісово, з деревним, травʼянистим і трохи «аптечним» відтінком. Лакриця звучить густо й незвично: водночас як льодяник і як сухий корінь.
Солодкість кореню дає гліциризин — речовина, яка в десятки разів солодша за цукор. Тому навіть сухий корінь солодки має виразний солодкий смак, а в ароматі дає густу гурманську глибину.
З чим поєднується: з фіалкою — класичне «фіалка й лакриця», з анісом — темні пряні композиції, з ваніллю — гурманські аромати, з ірисом — пудрова солодкість, з пачулі — густа землиста база.
Цікаво знати: лакричні цукерки особливо популярні на півночі Європи — у Нідерландах і Скандинавії їх часто роблять солоними, з нашатирною сіллю.
